Логотипи спонсорів та організаторів проекту

Логотипи спонсорів та організаторів проекту

Навчальні матеріали

Тема : Хто такий підприємець? Риси підприємця.


 Завдання заняття:
  • Сформувати в учнів поняття про сутність підприємництва і підприємницької діяльності.
  • Дати учням розуміння, які характерні риси притаманні людині, схильній до підприємницької діяльності;  з’ясувати, які основні функції виконує підприємець.
Хід заняття
Хто такий підприємець?
У науковий обіг поняття «підприємець» увів банкір-економіст Р. Кантільйон на початку XVII ст. До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Головною рисою підприємця він вважав готовність до ризику. А.Сміт, один з тих,хто заклав теоретичні підвалини  підприємництва, розглядав підприємця як власника.Саме цим визначаються його дії в економічному житті, мотивація, поведінка, психологія.
Рис 1. Річард Кантільйон (1680-ті - 1734) — ірландський економіст, автор Essai sur la Nature du Commerce en Général (Есеї про природу торгівлі взагалі), книжки, яку британський економіст кінця XIX ст. В.Джевонс вважав «початком політичної економії».
Враховуючи інтереси, вигоду як невід`ємний атрибут підприємця, не можна лише ним визначати мотиви його діяльності. Адже в умовах ринкового середовища суб`єктів підприємницької діяльності багато і між ними точиться конкурентна боротьба за кращий результат - прибуток. Отримати останній можна лище за умови застосування найбільш ефективного варіанта використання ресурсів, оцінки економічного ризику, новаторських ідей. Це спонукає підприємця йти непротореним шляхом, застосовувати найкращі якості працівника: творчість, сумлінну працю, організаторські здібності.

Намагання проявити себе як особистість у певній сфері діяльності, реалізувати свої ідеї та результати праці, зробити їх надбанням суспільства - це також інтерес підприємця, якому належить значна роль у житті суспільства, є його рушієм. Усе це і робить підприємця піонером, який веде вперед  у своїй справі, а підприємництво - локомотивом економічного, соціального і культурного розвитку людського суспільства.

Поняття “підприємець” часто вживають як синонім такого поняття, як “господар”, “бізнесмен”. Людину, яка організувала своє діло і веде його, називають саме одним з цих понять. Але виникає запитання: суб`єкта, який має свою ферму або майстерню, де виробляється нова продукція, реалізація якої дає йому змогу лише існувати, можна назвати підприємцем, бізнесменом? Якщо так, тоді й великий власник, багатство якого зростає високими темпами, і дрібний товаровиробник, який ледь-ледь животіє від своєї діяльності, тому й стає банкрутом - підприємці. Обидва вони, як і всі інші, хто самостійно на свій страх і ризик займаються певним ділом, мають від нього певний дохід, є господарюючими суб`єктами . Це поняття більш широке, ніж підприємець.
Підприємницька діяльність

Підприємницька діяльність — праця індивіда, заснована на розвитку особистих якостей, розширенні знань щодо своїх можливостей, спрямованих на досягнення найкращого результату у господарській діяльності, реалізацію власної мети, отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту.Підприємництвом не можна вважати виконання будь-якого завдання, отриманого від іншої особи, якщо у виконавця був відсутній хоча б один особистісний фактор і не було права на свободу такої діяльності.

Розпочинаючи свою діяльність, підприємець повинен здійснити вибір щодо:
1) сфери і масштабів діяльності;
2) місця розташування підприємства, фірми;
3) форми підприємницької діяльності і назви фірми;
4) способів і джерел фінансування та інвестування.

При виборі форми підприємництва до уваги насамперед беруть масштаб діяльності, форму відповідальності підприємця, можливості отримання кредитів, існуючий рівень оподаткування, можливий обсяг реалізації продукції та інші фактори.

Обираючи сферу діяльності майбутній підприємець повинен заздалегідь проаналізувати потреби ринку у певних видах товарів і послуг, доцільність залучення коштів ззовні, визначитись з партнерами у постачанні сировини, комплектуючих виробів тощо, з торговельними організаціями та ін. Після цього складають бізнес-план, обирають організаційно-правову форму підприємства, добирають кадри, укладають угоди з підприємствами-субпідрядниками і постачальниками, залучають (у разі необхідності) зовнішні джерела фінансування, розпочинають процес будівництва тих чи інших об'єктів.
Основні функції підприємця

Саме ініціатива, самостійність, творчість та динамізм, дозволяють енергійним людям, якими і є підприємці, перетворювати цікаві ідеї на реальність. Які ж основні функції виконує підприємець? Він виконує чотири функції, властиві саме цьому виду діяльності:
- ресурсну,
- управлінську,

- інноваційну,
- ризикову.
Ресурсна функція полягає у тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання фінансових, виробничих, матеріальних, сировинних, людських, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів у процесі виробництва товару чи надання послуги, організовує виробництво, розподіляє засоби виробництва і трудову діяльність.
Управлінська функція підприємця полягає у прийнятті управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва.
Інноваційна функція передбачає здійснення інновацій (нововведень), освоєння нової продукції, нових технологій та нових форм організації виробництва і праці, пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача, перехід від традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності.
Ризикова функція полягає в необхідності прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують його через невизначеність та мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не лише своєю власністю, вкладеними коштами, а й своєю працею, часом діловою репутацією.
Характерні риси підприємця

Характер підприємницької діяльності висуває певні вимоги до особистості підприємця. Тому підприємець повинен мати не лише бажання або нахил до підприємництва, а й певні ділові якості й риси характеру. За даними п’ятирічного проекту виявлення “профілю підприємця ”, організованого американською фірмою “Мак-Бер енд Компаніі, виділено 21 найважливішу рису “оптимального типу підприємця”. Найбільш важливі серед них:

1. організаційно-господарське новаторство;
2. готовність та здатність до ризику;
3. пошук нових можливостей та ініціативність;
4. орієнтація на ефективність та якість продукції і обслуговування;
5. майнова відповідальність та цілеспрямованість;
6. висока інформованість та постійне спостереження;
7. здатність до жертв в інтересах справи;
8. чіткість, планомірність у роботі;
9. здатність переконувати людей, комунікабельність, чесність, надійність тощо.

Підприємець повинен мати такі найважливіші якості, що групуються навколо відповідних функцій:

1) здатність бачити в людині основне джерело підвищення ефективності роботи підприємства, генератора нових ідей; проводити політику формування лідерів і новаторів, стимулювати у них виправданий ступінь ризику; формувати економічне мислення; постійно здійснювати пошук нових можливостей, бути ініціативним та ін.;

2) уміння об'єднати людей для досягнення спільної мети, здатність переконувати їх, приділяти увагу прагненням людей, їх духовним якостям, домагатись, щоб цінності фірми підтримували всі працюючі тощо;
3) професійна підготовленість для пошуку оптимальних варіантів розвитку підприємства, інтенсифікації його діяльності; здатність постійно орієнтуватись на ефективність та якість, здійснювати систематичне планування, прагнути до всебічної інформованості, йти на розумний ризик; впроваджувати такі форми і системи заробітної плати, які сприяють економії ресурсів (сировини, електроенергії, палива, праці); надавати підрозділам певну автономію в поєднанні з жорстким централізмом щодо досягнення стратегічних цілей та ін.;

4) постійне орієнтування на потреби споживачів; сплата податків відповідно до чинного законодавства; прагнення не забруднювати довкілля; добиватись оптимального поєднання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів; відповідати за свої дії;
5) уміння діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи, бути наполегливим і гнучким, розвивати свої творчі, організаторські здібності тощо.

Розвиток суспільної форми капіталу має певні історичні межі, сутність яких розкривається в історичній тенденції капіталістичного нагромадження.

Висновок
Отже підприємець - суб`єкт,  що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. А звідси і підприємництво - це тип господарської поведінки підприємців з організації розробки, виробництва і реалізації  благ  з метою отримання прибутку і соціального ефекту.
У вияві ініціативної, новаторської, самостійної діяльності акумулюється сутність підприємництва. Його мета зводитьься, з одного боку, до отримання прибутку або особистого доходу, в результаті не якихось кон`юнктурних справ, а передбачення точного розрахунку, а з іншого - до найбільш ефективного використання факторів виробництва, прагнення реалізувати творчі потенції  людини.
Тест на здатність до ведення підприємницької діяльності
1.    Чи поводитесь Ви наодинці так, як тоді, коли за Вами спостерігають?
2.    Чи вважаєте Ви себе здатним стати головою сім`ї?
3.    Чи вважаєте Ви хитрість хорошою і корисною рисою?
4.    Чи можете Ви розпочати розмову на вулиці з незнайомою людиною?
5.    Чи знаєте Ви, який колір сьогодні в моді?
6.    Чи їдете в транспорті без квитка, якщо забули вдома проїзний?
7.    Чи заздрите успіху Ваших знайомих?
8.    Чи звертаєтесь на «Ви» до Ваших старших за віком родичів?
9.    Чи здатні Ви усно швидко обчислити скільки буде 3% від 3%?
10.    Чи приходите вчасно у кіно?
11.    Чи приходите вчасно на побачення?
12.    Чи вважаєте за потрібне давати «чайові»?
13.    Переживаєте, якщо Вас обрахували на 1 грн?
14.    Чи пам’ятаєте дату народження свого вчителя?
15.    Чи сідаєте у міському транспорті на будь – яке вільне місце?
16.    Чи сідаєте в таксі тільки на заднє сидіння?
17.    Чи любите робити записи у книгу скарг?
18.    Чи вважаєте, що завжди достатньо лише одного попередження?
19.    Чи знаєте, які грошові одиниці існували в Стародавньому Римі?
20.    Чи зможете залишити валізу на вокзалі під наглядом зовсім незнайомої людини?
Повністю позитивна відповідь на кожне запитання дає 10 балів, повністю негативна – 0 балів. Проміжні відповіді оцінюються «на око» між 0 і 10 балами. Наприклад, якщо Ви з 10 своїх вчителів пам’ятаєте дату народження лише одного, відповідь – 1 бал. Якщо відповідь на яке – небудь питання для Вас є складною – 5 балів. Склавши всі Ваші бали, Ви звертаєтесь до ключа тесту.

 Ключ до тесту              
 120 – 200 балів – Ви вроджений бізнесмен. Якщо ви отримали ці бали в результаті підглядування у відповіді, вирахуйте 80 балів і орієнтуйтесь на новий результат.
110 – 119 балів – Ви володієте не всіма потрібними якостями бізнесмена, але у Вас є реальні шанси досягти успіху в бізнесі; деяку допомогу при цьому вам нададуть роздуми про причини втрати балів.
50 – 90 балів – видно, в бізнесмени Вам не вибитись, але судячи з усього, Ви правдива, порядна людина, у вас непоганий характер, так що не все втрачено в житті.

Кожен учень підраховує бали, отримані ним, під час тестування і виявляються групи учнів по кожній градації здатності до занять бізнесом.

***


Тема: Профорієнтаційна спрямованість учнів


Геніальність зовсім не такий рідкісний дар... Вона, навпаки, не виняток і становить дар кожного. (П. К. Енгельмейер)

 Здібності — властивості особистості, що дають їй можливість навчатися, здобувати знання, уміння, навички для певного складу діяльності! Наприклад, навчання малювання, музики, мов та ін. Причому здібності проявляються не в самих знаннях, а у швидкості їх набуття. З точки зору сучасної психології найвищим ступенем здібностей є геніальність, потім ідуть талант і обдарованість.

Раніше вважалося, що творчість, винахідливість притаманні небагатьом, обраним, тобто людям, у яких з дитинства проявилися явні таланти в будь-якій сфері (музичні, художні, літературні, технічні здібності).

Є думка, що складні психологічні структури, які забезпечують творчі здібності, передаються у спадок. Існує багато прикладів, що підтверджують це. Так, наприклад, прабабусі О. С. Пушкіна і Л. М. Толстого були рідними сестрами. У п’ятьох поколіннях родини Баха нараховувалося 16 композиторів. Ми знаємо видатних письменників і композиторів: Дюма батько і син, Штраус — батько і син. А сучасні артисти? Андрій Миронов, Олександр Ширвінт, Дмитро Маліков.

Але дослідження вчених показали, що видатні і геніальні люди можуть народитися в будь-якій звичайній сім’ї.

Прикладом талановитих знаменитостей, що народилися у селянських сім’ях є М. В. Ломоносов, І. П. Кулібін та багато інших.

Якщо визначити психологічним терміном, що ж є рухомою пружиною технічного прогресу, то нею є винахідливість. (А. В. Луначарський)

 З давніх часів людство прагнуло винаходів. Через них ми дійшли до сучасних благ цивілізації. Життєво необхідні потреби людей — добування їжі, збереження вогню, створення житла, висували задачі виготовлення і постійного удосконалення знарядь праці і засобів для полювання.

З давніх часів було зроблено мільйони відкриттів. І що дивно: при ускладненні задач винахідника методи їх розв’язання майже не змінювалися. Винахідники йшли до мети знайомим шляхом «випробувань і помилок».

Сьогодні з висот досягнення цивілізації не можна не дивуватися винахідливості наших пращурів.

Не кожному допомагає випадок, доля обдаровує тільки підготовлені уми. (Л. Пастер)

Шляхом «спроб і помилок» наполегливо працювали вчені над проблемами, які охоплювали все їхнє єство. Сучасники Т. Едісона жартували: якщо перед винахідником поставити завдання знайти голку у сіні, то він, не втрачаючи і секунди, почне пошуки, перекладаючи соломинку за соломинкою. У цьому жарті є доля істини. Так, наприклад

•  свій лужний акумулятор Едісон отримав, провівши 50 000 дослідів;

•  Ф. Лебон випадково кинув пригоршню дерев’яної тирси у скляний посуд, що стояв на вікні, і винайшов лампу газового освітлення;

•  хімік Е. Бенедиктус випадково впустив скляну колбу, забруднену розчином колодія, і побачив, що вона не розбилася. Це стало початком до винаходу скла, що не б’ється;

•  А. Флемінг, господар хімічної лабораторії, не вирізнявся охайністю і у лабораторній чашці, що запліснявіла і яку потрібно було давно викинути у сміття, був випадково побачений жовтий порошок. Так було відкрито пеніцилін;

•  французький фізик А. Беккерель випадково засвітив фотопластинки, які були загорнуті у чорний папір. У результаті він з’ясував, що солі урану випромінюють якісь невидимі промені. Так було відкрито явище радіоактивності;

•  російський хімік К. Фальберт після роботи у лабораторії припустився неохайності: щоб утамувати голод, сів за стіл з невимитими руками. Під час обіду у нього всі страви мали солодкий присмак. Зацікавившись цим, видатний хімік відкрив речовину в 500 разів солодшу від цукру — сахарин.

Коли Ньютона питали, як він зробив свої відкриття, він відповідав: «Я постійно думаю про них. Я постійно тримаю в голові річ свого дослідження і терпляче чекаю, поки перший відблиск поступово не перетвориться на повне і блискуче світло». Над розробкою свого відкриття Ньютон працював 20 років і навіть захворів від перевтоми. Тоді де ж тут його величність випадок?

Правда, наполегливість, цілеспрямованість, самовідданість — така мета і причина відкриття!

 Те, що природа наділила людину незвичайними здібностями, доводиться фактичними матеріалами. Так, наприклад, індійська жінка Шакунтала Деві виграла змагання з комп’ютером з дуже складних розрахунків, вона випереджала дії комп’ютера на десятки секунд.

Олександр Македонський, Наполеон, інші видатні полководці пам’ятали своїх солдатів в обличчя, а деяких і на ім’я. Тут немає нічого неможливого. Такі вимоги професії.

Можна стверджувати, що й більшість людей постійно проявляють винахідливість у повсякденному житті і у сфері людських взаємовідносин.

Учитель. Здібності необхідно реалізувати. Як говорили древні, якщо ангела не випустити на волю, то він перетвориться на диявола. У людей, які не змогли реалізувати свої потенційні можливості у продуктивній діяльності, часто внутрішнє незадоволення виливається у неврози, психосоматичні захворювання, конфліктність…

Сподіваюсь, що інформація, яку ви почули сьогодні, примусить вас задуматися, допоможе зробити правильні висновки. Будьте наполегливими, спостережливими і зацікавленими.

Формула професії

Негативні наслідки неправильно обраної професії зачіпають як саму людину, так і все суспільство. За розрахунками американських учених, правильний вибір професії у 2–2,5 раза зменшує плин кадрів, на 10–15 % збільшує продуктивність праці і у 1,5–2 рази зменшує витрати на навчання кадрів.

Обрати професію — це не стільки обрати собі роботу, скільки бути прийнятим у певну групу, прийняти її етичні норми, правила, принципи, цінності, спосіб життя. Скільки ж усього існує професій? Їх нараховується більше шести тисяч, і кожна ставить певні вимоги до людини. Одні вимагають сили і кмітливості, інші розуму і охайності або уміння спілкуватися і стриманості.

 Для оцінювання професійного типу застосовують методику Джона Голланда, який виділив 6 типів соціальної направленості особистості.

1.  Реалістичніш тип — несоціальний, орієнтований на теперішній час, емоційно стабільний, займається конкретннми об’єктами (речами, інструментами, машинами), віддає перевагу заняттям, що потребують моторної кмітливості, конкретності. Розвинуті математичні, невербальні здібності.

2.  Інтелектуальний тип — несоціальний тип, має аналітичні здібності, раціональний. незалежний, оригінальний. Переважають теоретичні цінності, любить розв’язувати задачі, що вимагають абстрактного мислення, інтелектуал. Гармонійно розвинуті вербальні і невербальні здібності. Рекомендуються професії наукового характеру: агроном, математик, фізик і т. д.

3.  Соціальний тип — має соціальні уміння, потребує контактів. Його риси характеру: бажання повчати і виховувати, психологічний настрій на людину, гуманність. Представник даного типу старається триматися осторонь від інтелектуальних проблем; активний, але часто залежить від думки групи людей. Проблеми розв’язує спираючись на емоції, почуття, уміння спілкуватися. Має вербальні здібності. Рекомендуються професії: лікар, учитель, психолог.

4.  Конвенціальний тип — віддає перевагу чітко структурованій діяльності. Характер стереотипний, конкретний, практичний. Не проявляє критичності, оригінальності, консервативний у поглядах, залежний, не любить змін у діяльності. Не дуже розвинені організаторські, переважають математичні здібності. Рекомендуються професії, пов’язані з канцелярією і розрахунками.

5.  Підприємницький тип — метою є діяльність, яка дозволяє проявляти енергію, ентузіазм, інтелектуальність, любить пригоди. Представник даного типу домінантний, любить визнання, керувати, йому не подобається практична робота, а також заняття, які потребують інтелектуальних зусиль, посидючості. Добре розв’язує завдання, пов’язані з керівництвом, статусом і владою, має вербальні здібності.

6.  Артистичний тип — спирається на емоції, уяву, інтуїцію. Має складний погляд на життя. У розв’язуванні проблем оригінальний, не залежить від чужих думок. Високо розвинуті моторні і вербальні здібності. Для представників даного типу характерним є високий життєвий ідеал з затвердженням свого «Я». Він не дотримується умовностей суспільства. Рекомендуються творчі заняття: музика, малювання, літературна творчість і т. д.

 Тож перш ніж зробити вибір, непогано було б з’ясувати, чому б ви хотіли обрати ту чи іншу професію, які вимоги до неї ставите.

Дайте чесні відповіді самому собі на такі питання:

•  Чи хотіли б ви, щоб ваша професія була престижною, визнаною у суспільстві?

•  Чи хочеться вам отримати будь-яку професію, аби вона добре оплачувалася?

•  Вам хотілося б, щоб ваша професія була цікавою?

•  Ви обираєте професію, яку здобути найлегше?

•  Ви шукаєте професію, яка характеризується добрими умовами праці?

•  Ви збираєтесь пов’язати свою долю з професією за порадою або прикладом інших людей?

4-й учень. Питань багато.

•  А чи задумувалися ви над можливістю працевлаштування після здобуття професії?

•  Чи не ризикуєте ви, закінчивши навчальний заклад і отримавши диплом, залишитися без роботи, так і не пропрацювавши жодного дня за цією спеціальністю?

•  Чи відповідає обрана професія вашим можливостям?

Професійна відповідність — це вимоги до стану здоров’я людини, вимоги до професійнох здібностей. Здоров’я, кваліфікація і здібності людини є її професійно важливими якостями. Якщо рівень їх розвитку перевищує той, який необхідний для оволодіння професією, людину можна вважати професійно відповідною. Для психологів найбільшу зацікавленість представляють здібності. Коли вони є, а також є здоров’я, то кваліфікацію завжди можна отримати, як і досвід, знання і навички.

 Отже, для того щоб правильно обрати собі професію, вам необхідно зорієтуватися у трьох речах;

•  Визначити, які ваші професійні інтереси і здібності, тобто бажання, мотивація, потреби у визначеному виді діяльності, бажання не тільки отримати результат, а й брати участь, у самому процесі. Від здібностей залежить зацікавленість у роботи. Здібності умовно означають вираз «Я хочу».

•  Оцінити здібності, тобто такі індивідуальні якості людини, від яких залежить можливість успішного здійснення діяльності (наприклад темперамент). Такі здібності умовно виражають словами «Я можу».

•  Дізнатися, які професії користуються попитом у роботодавців, з якими професіями можна знайти собі роботу. Іншими словами, з’ясувати, що на сьогодні «Потрібно».

У випадку, якщо ви зможете сумістити «Хочу», «Можу» і «Потрібно»,  ваш професійний вибір буде вдалим. Отже, ваша задача полягає в тому, щоб знайти професію, яка є цікавою і привабливою для вас, відповідає вашим здібностям, має попит на ринку праці.

Учитель. Існує багато класифікацій професійної діяльності людини. Однією з них є визначення «формули професії», яка включає виділення типу, класу, відділу і групи професій. Відокемивши для себе пі групи, ви зможете скласти свою «формулу» і проаналізувати професії, що їй відповідають.

Учитель роздає учням аркуші з роздруком класифікацій професій.

Типи професій

1.  «Людина — жива природа» (П)

     Представники цього типу мають справу з рослинами і тваринними організмами, мікроорганізмами і умовами їх існування (агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог).

2.  «Людина — техніка і нежива природа» (Т)

     Працівники мають справу з неживими технічними об’єктами праці (слюсар, інженер-механік, електрослюсар, технік-технолог закладів харчування).

3. «Людина — людина» (Л)

     Предметом зацікавленості є соціальні системи, групи населення, люди різного віку, які працюють у сфері обслуговування, освіти (продавець, лікар, учитель).

4.  «Людина — знакова система» (З)

     Представники професій цієї системи займаються природними і штучними мовами, умовними знаками, символами, цифрами, формулами (програміст, математик, кресляр-картограф, редактор видавництва, мовознавець).

5.  «Людина — художній образ» (X)

     Основними об’єктами діяльності є факти художнього вираження дійсності (художник-декоратор, налагоджувач музичних інструментів, концертний виконавець, артист балету, актор театру).

Потрібно пам’ятати, що професія може охарактеризовуватися одночасно ознаками різних типів. Наприклад, диригент хору — це і музикант, і організатор групи людей.

Класи професій

1.  Гностичні професії (Г) (з давньогрецької — «знання»)

Приклади за типом:

•   «Людина — природа» — дегустатор чаю, контролер-приймальник фруктів.

•   «Людина — техніка» — контролер готової продукції у машинобудуванні.

•   «Людина — людина» — психолог, соціолог.

•   «Людина —знак» — коректор, бухгалтер, картограф.

•   «Людина — художній образ» — театрознавець, культурознавець.

2.  Перетворюючі професії (П)

Приклади за типом:

•   «Людина — природа» — зоотехнік, працівник тваринництва, агроном.

•   «Людина — техніка» — слюсар-ремомтник, токар.

•   «Людина — людина» — учитель, тренер, практик-психолог, екскурсовод.

•   «Людина — знак» — друкарка, стенографістка, кресляр-картограф, бухгалтер.

•   «Людина — художній образ» — художник-оформлювач, флорист-дизайнер.

3.  Відшукуючі професії (В)

Приклади за типом:

•   «Людина — природа» — еколог, біолог-дослідник.

•   «Людина — техніка» — розкладач лекал, інженер-конструктор.

•   «Людина — людина» — вихователь, організатор виробництва, торговлі, агент з постачання.

•   «Людина — знак» — програміст, математик.

•   «Людина — художній образ» — дизайнер, композитор, художник.

Відділи професій

1.  Професії ручної праці (Р)

Наприклад:

•    у класі гностичних професій лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, фельдшер-лаборант;

   у класі перетворюючих професій — ветеринар-фельдшер, слюсар, картограф;

•   у класі відшукуючих професій — в даному випадку ручні засоби праці можуть бути тільки допоміжними (олівець і папір у руках конструктора).

2.  Професії машинно-ручної праці (М)

     Типовими професіями у цьому підрозділі будуть машиніст екскаватора, токар, водій автомобіля, тобто люди, які користуються машинами з ручним керуванням.

3.  Професії, пов’язані з застосуванням автоматизованих і автоматичних систем (А)

     Оператор верстатів з програмним забезпеченням, оператор магнітного запису.

4.  Професії, пов’язані з перевагою функуціональних засобів праці

     У даному випадку людина використовує не деякі визначені засоби праці, а виконує функції.

Групи професій

1. Робота в умовах мікроклімату, наближених до побутових, кімнатних (Б).

     Лаборанти, бухгалтери, програмісти.

2.  Робота пов’язана з перебуванням на відкритому повітрі у будь-яку пору року (В).

     Агроном, інспектор ДАІ.

3.  Робота у незвичайних умовах (Н).

     На висоті, під землею — водолаз, пожежник, шахтар.

     Робота в умовах підвищеної моральної відповідальності за життя, здоров’я людей, матеріальні цінності (М).

     Вихователь у дитячому садку, учитель, слідчий.

Формула професії

Для того щоб визначити формулу своєї професії, слід обрати варіанти з кожної класифікації: тип, клас, відділ, групу, а потім підібрати таку професію, яка буде відповідати всім обраним ознакам.

Наприклад, ви б хотіли працювати з символічними об’єктами, пов’язати роботу з перетворенням знаків, символів і використанням автоматичної техніки; умови праці ви хотіли б бачити наближеними до побутових. Тоді формула професії є ЗПАБ. Найбільше до неї підходять такі професії, як оператор обчислювальної техніки, телеграфіст і т. д.

Спробуйте, подумайте — і ви самостійно зможете знайти професію, яка вам до душі.

Перевірка професійної відповідності

Якщо корабель не знає, до якого причалу він тримає курс, то ніякий вітер не буде йому супутнім. (Сенека)

Учитель. Серед десятків, сотень, тисяч рішень, які приймає людина, жодне не зрівняється за своїм значенням і впливом на долю з рішенням про вибір професії.

Стихійність цього вибору дуже часто призводить до незадоволення людини власним існуванням, робота стає обтяжливою, це призводить інколи до професійного захворювання, депресії, стресового стану або до нервових захворювань.

Тож спробуємо серйозно обговорити проблему вибору майбутньої професії. Для початку знайдіть свою відповідність відповідно до професійної шкали, яка розроблена академіком C. А. Клімовим, а подані нижче питання — модифікований варіант Д. М. Кабардової.

Тест за шкалою Є. А. Клімова на перевірку професійної відповідності

 

Правила роботи з тестом. Уважно прочитай питання. Ви повинні дати чотири відповіді, які потім оцінити за бальною шкалою: 0, 1, 2. І оцінити себе у відповідності з питанням.

Стовпчик 1. «Уміння» (У)

Наскільки ви добре умієте це робити?

а) Роблю, як правило, добре  — 2 бали;

б) роблю посередньо — 1 бал;

в) роблю погано (зовсім не вмію) — 0 балів.

Стовпчик 2. «Відношення» (В)

Чи подобається вам це робити?

а) Подобається, приємно, легко — 2 бали;

б) нейтрально (все одно) — 1 бал;

в) не подобається (неприємно, нецікаво, важко) — 0 балів.

Стовпчик 3. «Бажання» (Б)

Чи хотіли б ви, щоб описана в питаннях дія була включена у вашу майбутню роботу?

а)  Так — 2 бали;

б)  все одно —1 бал;

в)  ні — 0 балів.

Стовпчик 4. «Досконалість» (Д)

Хотіли б ви удосконалиться в цих діях?

а)  Так — 2 бали;

б)  все одно —1 бал;

в)  ні — 0 балів.

Свої бали занесіть у таблицю:

І
ІІ
ІІІ
IV
V
У
В
Б
Д
У
В
Б
Д
У
В
Б
Д
У
В
Б
Д
У
В
Б
Д
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50

 

1.  Робити виписки, вирізки з різних текстів і групувати їх за певними ознаками.

2.  Виконувати лабораторні роботи з фізики (складати і збирати схеми, розбиратися у принципі дії прибору; ремонтувати поломки).

3.  Тривалий час (більше одного року) самостійно, терпляче виконувати всі роботи, які сприяють росту і розвитку рослин (поливати, удобрювати, пересаджувати).

4.  Складати вірші, оповідання, писати твори, які багатьом видаються цікавими, на які потрібно звернути увагу.

5.  Стримувати себе, не «виливати» на оточуючих своє роздратуванні, гнів, образи, поганий настрій.

6.  Виділяти з текстів їх головні думки і складати на їхній основі короткий конспект, план, новий текст.

7.  Розібратися у фізичних процесах і закономірностях, розв’язувати задачі з фізики.

8.  Вести регулярне спостереження за рослинами і записувати дані у спеціальний щоденник.

9.  Майструвати красиві вироби власними руками: з дерева, металу, засушених рослин.

10. Терпляче пояснювати будь-кому, що він хоче дізнатися, навіть якщо потрібно повторювати декілька разів.

11. У письмових роботах з української мови, літератури легко знаходити помилки.

12. Вивчати хімічні процеси, розв’язувати задачі з хімії.

13. Розбиратися в особливостях розвитку і зовнішніх відмінних ознаках різних видів рослин.

14. Створювати роботи з графіки, живопису, скульптури.

15. Багато і часто спілкуватися з різними людьми, не втомлюючись від цього.

16. На уроках іноземної мови відповідати на питання і ставити їх, переказувати тексти і складати розповіді з даної теми.

17. Налагоджувати будь-які механізми (велосипед, мотоцикл), ремонтувати електроприлади (праску).

18. Свій вільний час переважно витрачати на догляд і спостереження за якоюсь твариною.

19. Складати музику, пісні, що мають успіх у ровесників і дорослих.

20. Уважно, не перебиваючи, вислуховувати людей.

21. Під час виконання завдань з іноземної мови без особливих зусиль працювати з текстом.

22. Налагоджувати і ремонтувати електронну апаратуру (приймач, магнітофон, телевізор, апаратуру для дискотек).

23. Регулярно, без нагадувань дорослих, виконувати необхідні для догляду за тваринами роботи: годувати, вичищати клітку, лікувати, навчати.

24. Публічно для багатьох глядачів розігрувати ролі, імітувати, зображати когось, декламувати вірші, прозу.

25. Заохочувати ділом, грою, розповіддю дітей молодшого віку.

26. Виконувати завдання з математики, хімії, в яких потрібно скласти логічний ланцюжок дій, використовуючи при цьому різні формули, закони, теореми.

27. Ремонтувати замки, крани, меблі, іграшки.

28. Розбиратися у породах і видах коней, птахів, риб, комах, знати їхні характерні ознаки, поведінку.

29. Завжди чітко бачити, що зроблено письменником, драматургом, художником, актором талановито, а що ні, і уміти це усно або письмово обгрунтувати.

30. Оганізувати людей на будь-які справи, заходи.

31. Виконувати завдання з математики, які потребують знання формул, законів і уміння їх правильно застосовувати при розв’язуванні.

32. Виконувати дії, які потребують координації рухів, вправності рук: працювати на верстаті, на електричній швейній машинці, проводити монтаж і збирання виробів з дрібних деталей.

33. Відразу помічати найменші зміни у поведінці і зовнішньому вигляді тварин або рослин.

34. Грати на музичних інструментах, публічно виконувати пісні, танцювальні номери.

35. Виконувати роботу, яка потребує обов’язкових контактів з великою кількістю різних людей,

36. Виконувати кількісні підрахунки даних за формулами і без них, виводити на їхній основі різні закономірності, наслідки, узагальнення.

37. З типових деталей, що можуть бути використані для певних моделей виробів, конструювати нові, які ви придумали самостійно.

38. Займатися поглибленим вивченням біології, анатомії, ботаніки, зоології — читати науково-популярну літературу, слухати лекції, наукові доповіді.

39. Створювати ескізи і виготовляти нові, цікаві моделі одягу, зачісок, прикрас, інтер’єрів приміщень, конструкторські новинки.

40. Впливати на людей, переконувати їх, попереджувати конфлікти, згладжувати суперечки, розв’язувати суперечливі питання.

41. Працювати з умовно-знаковою інформацією — складати і малювати карти, схеми, креслення.

42. Виконувати завдання, в яких потрібно подумки уявити розміщення фігур, предметів у просторі (креслення, стереометрія, геометрія).

43. Потягом тривалого часу займатися дослідницькими роботами в біологічних гуртках, на біостанціях, в зоогуртках.

44. Швидше і частіше за інших помічати у звичайному незвичайне, дивне, прекрасне.

45. Співчувати людям (навіть не дуже близьким), розуміти їхні проблеми, надавати можливу допомогу.

46. Охайно і безпомилково виконувати «паперову» роботу: писати, виписувати, перевіряти, підраховувати, обчислювати.

47. Обирати найраціональніший підхід (простий, найкоротший) спосіб розв’язування задач: технічних, логічних, математичних.

48. Під час догляду за рослинами чи тваринами із задоволенням займатися фізичною працею, з легкістю зносити несприятливі погодні умови, специфічний запах тварин.

49. Наполегливо, терпляче добиватися досконалості у створеному в будь-якій області творчості.

50. Повідомляти про будь-що, викладати свої думки вголос.

Опрацювання результатів

Кожна відповідь має чотири позиції:

•  Якщо перша позиція «У» оцінена в 0 балів, то наступні оцінки щодо цього твердження анулюються. Найважливіша позиція «У» — перша.

  Далі порівнюються співвідношення за позиціями «У», «В», «Б», «Д» за кожною шкалою (І–V) і знаходиться їхня сума.

•  Ви відповідаєте тому типу професії, для якого отримана найбільша сума балів.

•  Потрібно мати на увазі, що максимальна сума повинна бути не менша 50 балів.

•  Якщо сума менша 50 балів, то ви за своїми даними не маєте чіткої відповідності тій чи іншій професії.

•  За номером шкали ви дізнаєтеся про відповідність своїх особистих якостей певній професії.

Кожна шкала характеризує відповідність особистості відповідному типу професії.

I шкала — професії типу «людина — знакова система» (математик, оператор, друкарка та ін.)

II шкала — професії типу «людина — техніка» (інженер, водій)

III шкала — професії типу «людина — природа» (біолог, агроном)

ІV шкала — професії типу «людина — художній образ» (художник, письменник, музикант)

V шкала — професії типу «людина — людина» (лікар, учитель, юрист)

 

Учитель. Робота, яку ми з вами провели впродовж цих занять, і отримані попередні результати останнього тестування покажуть ваші нахили і здібності при обранні майбутньої професії. Але якщо у вас досі немає чітких критеріїв і готовності віднести себе до представлених категорій професій, не варто засмучуватися. Подані варіанти умовні, багато спеціалістів користуються даною шкалою, та життя набагато складніше і різноманітніше. Людина, яка творчо ставиться до будь-якої, навіть до не дуже улюбленої спочатку справи, знаходить у ній позитивний бік, інтерес і досягає значних успіхів.

Тож бажаю вам не помилятися і зробити вдалим один із найголовніших виборів у житті — вибір професії. А далі — доля посміхнеться і все складеться якнайкраще.

 ***


 

Організаційні форми бізнесу

Вступ

В процесі діяльності люди перетворюють світ, перетворюючи явища природи і суспільства в об’єкти своєї діяльності, свого бізнесу. Бізнес виступає як метод господарювання, тип мислення, спосіб життя.
Підприємництво не є зовсім невідомим явищем для України. У ХУІІІ столітті тільки на Лівобережжі проводилося біля 400 ярмарків щороку. Більш дрібна торгівля велася на 700 місцевих ярмарках. Великі ярмарки у Ніжині, Ромнах, Києві, Переяславі, Полтаві тривали тижнями і, безумовно, мали вплив на ціни європейського ринку. Прізвища українських підприємців, таких як Терещенко, Яхненко, Симиренко були відомі не лише в Україні, але й за її межами. Які ж форми підприємницької діяльності, способи організації підприємства, бізнесу існують нині?

Економічні поняття

Бізнес. Підприємство. Власність.
Малий бізнес. Середній, великий.
Одноосібне господарство.
Партнерство (товариство).
Корпорація.

Зв’язки з іншими навчальними дисциплінами

Математика (підрахунки, відсотки, кругові діаграми).
Правознавство (власність, законодавча база організації бізнесу).
Інформатика (уміння працювати у програмі Excel)

Мета

·        Дати визначення поняття «підприємство», «бізнес»;
·        З’ясувати у яких формах може існувати власність, як можуть бути організовані підприємства різних форм власності;
·        Сформувати в учнів уміння розрізняти підприємства різних типів за формами організації;
·        Розвивати економічне мислення, самостійність.

Матеріали

·        Картки із зазначеними певними сумами;
·        Один калькулятор на групу учнів;
·        Один транспортир на групу учнів.
·        Бланки таблиць для заповнення для кожного учня
·        Інтерактивна дошка, проектор.
·        Комп’ютери (бажано 3-4 – по одному на групу чи підгрупу)

Час проведення: 2 академічні години

Методика проведення заняття
1.     Гра «Спадок»

Роздайте учням картки із зазначеними на них різними сумами грошей:



$  10 000

$ 100 000


$ 150 000




$ 181 000





$ 78 000


$ 258 000




$  95 000





$ 17 000


$ 36 000





$ 135 000





$ 149 000



$ 142 000



$ 90 000







$ 84 000



$ 125 000


 $ 14 000




 $ 91 000



$ 19 000



Важливо, щоб лише одна картка була із сумою 10000, лише одна картка була із сумою 14000 і лише дві картки складали б суму 250000; суми на всіх останніх картках можуть бути різними, і карток може бути як завгодно багато (дивлячись, скільки дітей у класі), але загалом – півтора мільйони доларів.

          Зверніться до учнів з такими словами: уявіть, що ваш престарілий родич у своєму заповіті залишив вам у спадок певну суму (сума спадку зазначена на вашій картці). Неодмінною умовою успадкування грошей є негайне вкладення їх у бізнес без остачі. Ви йдете на аукціон, де на продаж виставлені три лоти:
-         перукарня – вартістю 10000 доларів;
-         лазня (сауна) – вартістю 14000 доларів;
-         бензоколонка – вартістю 250000доларів;
-         м’ясокомбінат – вартістю 1 мільйон 500 тисяч доларів.
Яким буде ваше рішення?
Звісно, що один учень, якому дісталась картка з 10000 доларів, придбає перукарню; один учень, який має картку з 14000 доларів стане власником лазні;  два учні швидко зметикують, що їм варто скласти свої капітали по 100000 та 150000 і купити бензоколонку; всім останнім нічого не залишається, як об’єднати свої статки для придбання м’ясокомбінату.
         Запишіть на дошці результати аукціону:
Перукарня – 1 власник;
Лазня - 1 власник;
Бензоколонка – 2 власники;
М’ясокомбінат – багато власників з різною сумою капіталовкладень.

Об’єднайте учнів у групи відповідно до володіння, наголосіть, що групи різні за кількістю учасників: перша група – два учні, які одноосібно володіють бізнесом, друга – два, третій групі слід буде розділитись на 2-3 підгрупи, визначивши принцип поділу самостійно після колективного обговорення (якщо діти не здогадаються, що питання ділення групи на підрозділи повинні вирішити три учасники з найбільшим грошовим капіталом, підкажіть їм).
         Поясніть, що  підприємство є організаційною формою поєднання факторів виробництва. Вони можуть належати одній особі, або колективу людей, або державі. Фірма повністю індивідуальних власників є одноосібною, два співвласники мають партнерство, спільнота багатьох капіталовкладників утворила корпорацію.
         Роздайте групам матеріал для читання і окресліть коло завдань для учнів: вивчивши розданий матеріал, виберіть ознаки, які властиві вашому підприємству. Заповніть відповідні рядки таблиць. Обговоріть у групі (підгрупі) переваги та недоліки вашої форми господарювання, оцініть ризики такого бізнесу, зробіть висновки та рекомендації, які треба буде донести до всіх інших учнів класу (підготуйтеся до захисту свого виду діяльності). Інші рядки таблиць будуть заповнені вами в процесі захисту своїх фірм іншими учнями. Зробіть висновок про форму власності вашого підприємства (приватна, чи колективна, чи може державна?)

Табл..1

Тип підприємства
Хто управляє
Кому належить
Хто отримує прибуток










Табл..2

Тип підприємства
Основні риси
Переваги
Недоліки
Відповідаль-ність 

Одноосібне володіння









Партнерство








Корпорація











Зразок заповненої таблиці

Тип підприємства
Основні риси
Переваги
Недоліки
Відпові-дальність 

Одноосібне володіння 

Це справа, якою володіє одна людина чи сімя


Найпростіший і найдешевший спосіб організації бізнесу; свобода дій; істотні стимули ефективної діяльності (менше регулювання з боку держави).
Обмеженість фінансових коштів; труднощі суміщення функцій контролю і управління; одноосібний власник не може бути спеціалістом в усіх питаннях виробництва, постачання, маркетингу, менеджменту, фінансів та ін., що часто призводить до прийняття помилкових рішень.
Повна фінансова відповідаль-ність


Партнерство


Підприємство, яке є власністю двох або більше співвласників, одна з найважливіших юридичних форм організації бізнесу
Легко     заснувати, бюрократичні процедури необтяжливі; більш високий ступінь спеціалізації, ширші можливості у збільшенні фінансових ресурсів
Можливість виникнення несумісних інтересів в управлінні, неузгодженості дій; ризик розпаду фірми при виході одного із партнерів. Складнощі у визначенні долі кожного в доході чи збитку фірми, розподілі «надбаного» майна
Необмежне-на фінансова відповідаль- ність.


Корпорація


Добровільна організація осіб як фізичних так і юридичних, пов’язаних законними зобов’язаннями з метою створення господарського підприємства
Спосіб фінансування – продаж акцій і облігацій – дозволяє залучати заощадження численних осіб. Переваги об’єднання капіталів. Необмеженість існування. Можливість залучати до управління висококваліфі-кованих спеціалістів.
Організаційні та фінансові складнощі заснування. Жорстке державне регулювання. Подвійне оподаткування: податок на прибуток корпорації, та на особисті доходи, які сформувались з прибутку, що лишився після виплати податку на прибуток (дивіденди). Більшість власників акцій не використовують право участі в голосуванні (управлінні) чи використовують його формально. Є розбіжності у функціях контролю і присвоєння (можливості зловживань менеджерів)
Власники корпорації ризикують лише тією сумою, яку вони вклали у купівлю акцій, обмежена відповідальність.


Зразок заповненої таблиці*

Тип підприємства
Хто управляє
Кому належить
Хто отримує прибуток
Індивідуальне (приватне)
Власник
Власнику
Власник
Колективне
Один із власників чи найманий менеджер
Співвласникам (акціонерам)
Співвласники в залежності від суми внеску

доповнення вчителя до таблиці: згідно з Державним класифікатором форм власності, в Україні законодавчо закріплено п’ять основних форм власності: приватна, державна, колективна, власність інших держав, власність міжнародних організацій.
Зверніться ще раз до «членів корпорації» з проханням проаналізувати причини й переваги, які зумовили відділення власності від управління, адже у великих підприємствах власники самі не управляють бізнесом, а наймають для цього спеціально підготовлених фахівців.

Після виступів «підприємців» та заповнення таблиць запропонуйте учням порівняти різні організаційно правові форми підприємства і визначитись, яка з них найбільш приваблива конкретно для кожної дитини як місце роботи або як місце реалізації своїх підприємницьких здібностей.

2. Лекція  (супроводжується виведенням основних показників на інтерактивну дошку)
 В Україні законодавством визначається підприємництво мікро -, мале, велике (ст. 55 Господарського кодексу України):
- Мікро - підприємництво: не більше 10 найманих осіб, річний дохід до 2 мільйонів євро.
- Мале підприємництво: не більше 50 найманих осіб, річний дохід до 10 мільйонів євро.
- Велике підприємництво: від 250 найманих осіб, річний дохід від 50 мільйонів євро.
- Середнє не визначається, але легко вирахувати: 51-250 найманих осіб, річний дохід 10-50 мільйонів євро
.Тепер звернемося до статистики Держкомстату:
Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) підприємств за видами економічної діяльності у 2011 році:
- Великі підприємства – 51,3%
- Середні підприємства – 35,6%
- Малі підприємства – 13.1%
Тобто на сьогодні маємо частку малих та середніх підприємств – 48,7%.
За вкладом малого підприємництва України в ВВП країни (біля 13
відсотків) Україна посідає останні місця в Європейському рейтингу (за даними Євростату), але необхідно відмітити, що в Україні та ЄС все ще зберігається значна різниця у класифікації малого та, головне, середнього підприємництва, що методологічно не дозволяє об'єктивно порівнювати вклад малого та середнього підприємництва у ВВП країни. Якщо по Україні підготувати консолідовану звітність по малому та середньому підприємництву, і при цьому граничні межі класифікації середнього підприємництва визначити аналогічно до класифікації, що прийнята в ЄС, то можна прогнозувати, що показники вкладу малого і середнього підприємництва в економіку України сягнуть 50 - 60%.
 Суто кількісно в Україні малі підприємства/підприємці складають 93,7% всіх суб’єктів господарювання, середні – 5,7%, великі – 0,6%. Якщо ж враховувати, скільки людей вони наймають: великі – 43,3%, середні – 30,1%, малі – 26,6%. Тобто малі та середні разом – 56,7%. Особливість ставлення до малого бізнесу в світі і наявність окремих чітко обозначених державних політик як на рівні ЄС, США, так і ряду інших провідних країн світу – підкреслюється тим фактом, що в більшості розвинених країн світу суб'єкти малого та середнього бізнесу кількісно складають більше ніж 90% від суб'єктів бізнесу взагалі. За даними OECD (англійська абревіатура Організації Економічного Співробітництва і Розвитку) кількісно до 97% в економіці країн-членів OECD складають компанії малого та середнього бізнесу, а їх частка в ВВП складає від 40 до 60% та вони забезпечують до 70% робочих місць, а для країн не-членів OECD ці показники ще вищі.
         Малий бізнес має багато проблем. Важкі для економіки часи більше позначаються на малому бізнесі, ніжна великому. Крім того доходи малого бізнесу мають тенденцію падати швидше, і шансів збанкрутувати у малого підприємства значно більше. В американській статистиці лише 5 із 10 нових компаній успішно працюють , «виживають» і демонструють реальні результати. Чого їм не вистачає? Що лежить в основі успішного здійснення процесу створення свого бізнесу?

3. Генерація ідей
Чому ж, будучи менш захищеним, мале підприємництво не зникає як форма бізнесу? Знайдіть відповідь, поясніть, чому саме цей вислів може бути ключем до вирішення проблеми, або зробіть свої висновки.

Висловлювання  (на екрані)

         «Бджола збирає нектар зовсім не для того, щоб запилювати квіти, вона бажає отримати мед. Тим не менш в кінцевому результаті вона служить інтересам квітів»
          «Займатися бізнесом – те ж саме, що їхати на велосипеді: або ви рухаєтесь, або падаєте»
         «Прибуток є прибуток, яким би малим він не був»
         «Людина, яку змушують працювати не тільки на себе, але й на суспільство, зрештою розучується працювати спочатку на суспільство, а потім і на себе»
         «Ніщо нас не розбещує так, як маленький, але стабільний дохід»
         «90% всіх американських мільйонерів (а їх близько 2 млн.) зобов’язані своїм статком створенню власної фірми»
         «Відомий японський підприємець Кадзума Татаісі, який зумів побороти в своїй корпорації економічну кризу, одночасно переборов і себе, як підприємця старої школи бізнесу. Він угледів хворобу корпорації в ерозії здатності швидко реагувати на запити клієнтів, у вкрай централізованому і роздутому управлінському апараті, у створенні умов, які дозволяють адміністратору прагнути уникнути відповідальності. Кадзума Татаісі особливу увагу став приділяти розвитку технічної творчості в компанії, побудові стосунків між співробітниками на принципах чесності та скромності: «фірма – одна сім’я, а на сім’ю ніхто не може працювати погано»
                                                                             
Запропоновані ідеї – відповіді на проблемне питання:
        
-         мотивація і особиста ціль – прибуток, який не треба ні з ким ділити, і який може з часом зростати; робота виключно на себе; забезпечення себе, членів своєї сімї робочими місцями;
-         підприємницька ідея –  що потрібно людям навкруг мене? Що я можу? (визначити коло споживачів, вивчивши їхні потреби);
-         розуміння необхідності постійного новаторства;
-         мобільність і гнучкість малого бізнесу та ін.
-          
4. Навчальна практична робота
Запропонуйте учням зробити інформацію, яку вони почули від учителя, більш наочною, простішою для розуміння, побудувавши колові діаграми за статистичними даними лекції (якщо є можливість – виконати роботу за допомогою комп’ютерної програми Excel).

5. Завершення (рефлексія)

- Яка форма організації бізнесу є найбільш масовою, якій формі належить друге місце, а якій – третє?
- Підприємства якої форми відіграють головну роль у створенні прибутку?
- Порівняйте інформацію, яка міститься в таблиці, тексті й діаграмах. Що простіше для розуміння? Поясніть свою відповідь.
- До яких форм організації бізнесу належить малий бізнес?
- Чи тотожні поняття «власник» і « підприємець»?
- Установіть відповідність між організаційно-правовими підприємствами та їхніми ознаками:
1) Індивідуальне підприємство  А) Засноване на власності окремого
                                                        громадянина України з правом наймання
                                                        робочої сили   
2) Приватне підприємство         Б) Засноване на власності трудового
                                                        колективу
3) Колективне підприємство      В) Засноване на власності адміністративно -
                                                          територіальних одиниць
4) Державне комунальне             Г)  Засноване на особистій власності
     підприємство                            фізичної особи використанням виключно
                                                         її праці
5) Державне підприємство          Д) Засноване на загальнодержавній власності

                                                                                                                                                                         
    6. Домашнє завдання для всієї родини: треба запитати у батьків і записати відповіді на запропоновані питання у зошит:

·        На якому підприємстві вони працюють?
·        Яку форму власності має підприємство?
·        Які переваги та недоліки вони відчувають, працюючи на підприємстві такої форми організації та власності?
·        Чи впливає форма організації та власності підприємства, на якому працюють батьки, на результати їхньої роботи та оплату праці?
·        Чи мають ваші батьки акції чи цінні папери свого чи іншого підприємства? Які можливості виникають у них як у власників цінних паперів?
·        Поміркуйте над відповідями батьків і спробуйте зробити аргументовані висновки.

***
Тема. Вибір професії – справа дитини?
  Розробник: Світлана Саханюк, практичний психолог КЗ «Луцький навчально-виховний  комплекс №9 Луцької міської ради»
                                                       
1.    Цільова група: батьки учнів 11-го класу.

2.    Тривалість: 45 хвилин.

3.    Кількість батьків: 24.

4.     Мета: після заняття батьки мають:
·       розширити знання  про світ професій, основні мотиви та причини  вибору професії;
·       розуміти, що вибір професії – справа не лише дитини;
·       вміти надавати допомогу дитині у виборі професії.

5.    Методи роботи: метод інтерв’ю, лекція-презентація, робота в групах,  мозковий штурм, керований діалог.

6.    Обладнання: проектор, ноутбук, мультимедійна презентація (Додаток на диску), маркери, листи формату А-1,А-3,  столи для роботи в групах, пам’ятка для батьків (Додаток 1), плакат «Правила» (Додаток 2 ).

7.    Дидактичні матеріали

1.Климов Е.А. Как выбрать  профессию. – М., 1984.
2.Професійне самовизначення старшокласників: Метод.посіб./ Упоряд. Л.Шелестова. – К.: Вид.дім “Шкіл.світ”, 2006.
3.Психология популярных профессий/ под ред. Л.А.Головей. – СПб.: Речь, 2003.
4.Уніат С., Комінько С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. – Тернопіль, 1997.

8.    Додаткові матеріали: Анкета для бліц-опитування учнів 11-го класу (Додаток 3).

Хід заняття

1.     Повідомлення теми та мети заняття.
Запропонуйте батькам сісти у  коло. Повідомлення теми та мети заняття супроводжуйте  демонстрацією слайду 1 мультимедійної презентації (Додаток на диску).
Зверніться до батьків зі словами: «Вибір професії – одне з найбільш відповідальних рішень, які приймає людина у своєму житті, це друге її народження. Від того, наскільки влучно вона обере свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві вона буде посідати.
Чи є вибір професії справою тільки дитини? Ми намагатимемося з’ясувати це в ході нашого заняття?»

2.     Правила роботи групи.
Повідомте батькам про те, що для продуктивної та ефективної роботи в групі потрібно дотримуватись певних правил. Ознайомте батьків з  правилами роботи в групі.
Для цього розмістіть плакат «Правила» (Додаток 2) на видному для всіх учасників місці.
Запропонуйте обговорити кожне правило й обрати ті, що підходять всім для активної взаємодії.
Зачитуйте кожне правило, а всі учасники мають підняти руку, якщо воно їх задовольняє.
Продовжуйте звертання до учасників. Отже, правила ми з’ясували. Можливо хтось хоче внести корективи?
Розглядаються пропозиції учасників, якщо такі будуть. Внесіть зміни до плакату «Правила».
Після обговорення всіх пропозицій та внесення змін до плакату «Правила» група голосує за остаточний варіант правил роботи в групі.

3.     Мотивація до заняття.
Вправа « Знайомство»
(Слайд 2)
         Для виконання цієї вправи попросіть батьків назвати своє ім’я та коротко відповісти на такі питання:
1. «Чи обрали ви ту професію, про яку мріями в дитинстві?»
         2.«Чи задоволені ви своєю теперішньою професією?»
Після повідомлень батьків підсумуйте вправу. Наголосіть, що не у всіх присутніх батьків збулися їх дитячі мрії стосовно професійного життя, але не зважаючи на це, всі ( або майже всі) присутні реалізувались як професіонали. І сталося це завдяки зміні уподобань, переоцінці цінностей, впливу значущих людей, а можливо, і завдяки  профорієнтаційній роботі, яка проводиться і в школі, і у центрах зайнятості тощо.

4. Лекція-презентація. Чим може допомогти профорієнтація вашій дитині? (Слайди 3-4)
Зверніться до батьків зі словами: « Поговоримо  про те, чим може допомогти профорієнтація вашій дитині?»
По-першепрофорієнтаційна робота, якщо вона ведеться з початкової школи, допоможе усвідомлено обрати професію й краще зрозуміти посадові обов'язки, про які ми, зазвичай, дізнаємось тільки при першому працевлаштуванні, вже після закінчення вищого навчального закладу. З цією метою використовуються профорієнтаційні  ігри, в які діти грають із великим задоволенням. Подібна гра знімає вічне бажання «бути, як мама», розширює знання дітей про світ професій.
По-друге, профорієнтація дозволяє об'єктивно оцінити сильні й слабкі сторони дитини й вчасно скоригувати поведінку, якщо це необхідно.
По-третє, мало хто з батьків може похвалися тим, що досконало знає свою дитину. Тому вони часто бувають здивовані  результатами профорієнтаційного тестування і результатами бесіди із психологом.
По-четверте, профорієнтація при переході в старші класи допомагає визначити профільні предмети, а робота із психологом допоможе вибрати оптимальне навантаження, щоб із кращих спонукань не позбавити дитину дитинства.
По-п'яте, профорієнтація може зняти деякі батьківські страхи. Наше опитування батьків старшокласників показує, що мами й тата на сучасному етапі перестали боятися того, що дитина не вступить до бажаного університету. Тепер залишається страх того, що, провчившись кілька років, улюблене чадо розчарується в обраній спеціальності й кине заняття. Психолог-профконсультант допоможе визначити можливості підлітка, обрати  предмети для здачі ЗНО, порекомендує розвиток потрібних для спеціальності навичок, а також розповість про суть майбутнього фаху й зорієнтує по заробітній платі або затребуваності на ринку праці. Це, у свою чергу, позбавить батьків від страху того, що дитина не зможе забезпечувати себе в майбутньому самостійному житті.
І останнє. Іноді нашим дітям потрібно просто поговорити з неупередженою дорослою людиною, що не дає оцінок і готова  вислухати навіть найсмішніші проблеми. Це в рази знижує підліткову агресивність.
Отже, корисність профорієнтації для дітей очевидна.

5. Мозковий штурм. Мотиви   вибору професії.
 Попросіть батьків назвати мотиви, які спонукають молоду людину вибрати ту чи іншу професію.
Відповіді батьків запишіть на дошці. Зачитайте їх.
 Подякуйте учасникам за плідну роботу.

6.Робота в групах. Зовнішні та внутрішні мотиви вибору професії.
Зверніться до батьків зі словами, що всі мотиви поділяються на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні мотиви - думка батьків, друзів, однолітків, бажання добитися зовнішнього успіху або страх осуду та внутрішні  -  здібності, нахили, задоволення, яке приносить робота, інтерес, можливість спілкування, тощо.
Об’єднайте учасників у дві групи: «Батьки» і «Діти». Запропонуйте групі «Батьки» зі списку мотивів, які записані на дошці вибрати зовнішні мотиви вибору професії, а групі «Діти» - внутрішні. Час виконання завдання -  3 хвилини.
Кожна група збирається за окремим столом і вибирає секретаря та спікера. Секретар  записує думки  учасників маркером на аркуші формату А3. Після закінчення роботи  спікер представляє напрацювання своєї групи.
На закінчення виконання вправи  зробіть висновок про те, що ведучими мотивами  вибору професії мають бути внутрішні, оскільки вони спираються на здібності, нахили, інтереси дитини і в подальшому принесуть їй задоволення від своєї роботи.

7. Аналіз результатів опитування. Основні мотиви   вибору професії.
Проаналізуйте результати опитування, ілюструючи це діаграмою на слайді 5.
Ø    Лідер списку мотивів - престиж професії. Мотив, в принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, які не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів та економістів в майбутньому - можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен застилати очі; про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного - навряд чи розумно.
Ø    Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. І йдуть, ледь закінчивши школу, дівчата танцівницями в нічні клуби, а хлопці їдуть на Північ різноробочими. Але навряд чи такий мотив, як високий заробіток заслуговує того, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому? Професії, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п'ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років - і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.
Ø    Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для дитини. Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а жаль. Той, для кого робота буде в радість,  і працювати буде більш продуктивно і постійно самовдосконалюватиметься. І як наслідок -  піде просування по службі і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчина стає, зрештою, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов'язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.
Ø    Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї чи іншої професії. Втім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити  умови праці. Деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) - випускники одного і того ж геологічного факультету.
Ø    Ще одна причина - доступність навчання. Одна справа - отримувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше - їздити за тридев'ять земель. А якщо живеш у маленькому містечку, де всіх навчальних закладів - одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій.
На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у ВУЗ вступити не вдалося, то велике значення має рівень оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де оплата нижча, - але все-таки отримати бажану спеціальність.

8. Керований діалог. « Вибір професії – справа дитини?»
·       Запропонуйте батькам дати відповідь на питання:
Ø    Чи є вибір професії справою лише дитини?
Ø    Хто допомагає дитині самовизначитись у професійному плані?
Коментуйте відповіді батьків, спрямовуйте їх думки таким чином, щоб отримати відповідь, що вибір професії, це не тільки справа дитини, але і справа батьків, школи, центру зайнятості.

9.     Робота в групах .  «Хто  має допомогти старшокласнику зробити професійний вибір?»
·       Об’єднайте присутніх у чотири групи (зима, весна, літо, осінь). Роздайте кожній групі аркуш паперу, маркер.
·       Сформулюйте завдання для груп - обговорити в групі  запропоновані питання та коротко записати свої ідеї на аркуші (Слайд 6).
Група «Зима» Яку допомогу мають надавати батьки для професійного самовизначення дитини?
Група «Весна » Яку допомогу мають надавати вчителі для професійного самовизначення дитини?
Група «Літо» Яку допомогу надає центр зайнятості для професійного самовизначення дитини?
Група «Осінь» Яку допомогу має надавати психолог для професійного самовизначення дитини?
         Час роботи в групі -  5 хвилин.
 Для представлення результатів роботи групи запропонуйте групам обрати спікера.
Подякуйте учасникам за плідну роботу.
·        Після представлення результатів роботи груп запропонуйте учасникам зробити висновок:
 Хто має приймати остаточне рішення щодо  професійного вибору дитини?

10.  Рефлексія.
Запропонуйте батькам відповісти на питання:
·        Чим я можу допомогти своїй дитині?
Надайте можливість висловитися всім бажаючим?

11.Підсумок заняття.
 Підсумуйте роботу словами, що тільки співпраця батьків, вчителів, психолога, працівників центру зайнятості допоможуть молодій людині зробити усвідомлений вибір професії.
У будь-якому  разі не варто ставитися до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначає долю. Попереду  -  довге життя, в якому знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєнню суміжних спеціальностей, а то й радикальній зміні виду діяльності.
Роздайте батькам пам’ятки – рекомендації «Як допомогти дитині професійно самовизначитися»(Додаток 1) і подякуйте за співпрацю.


                                                                          

                                                                                                       Додаток 1          

Рекомендації для батьків.
Як допомогти  дитині професійно самовизначитися.

1. Спостерігайте за  інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями  пам’яті, уяви сина (дочки).
2. Прислухайтеся до їхніх  відчуттів, бажань, інтуїції.
3. Разом визначіть  професійний напрямок, або кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння та працевлаштування.
4.Шукайти якнайбільше інформації про цей напрямок,  професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.
5.Спробуйте знайти можливість для спостережень дитини за  діяльністю  спеціалістів.
6. Визначте фізичні  характеристики та психологічні якості, необхідні для кожної з  цих професій.
7.„Приміряйте” на свою дитину  ці види діяльності.
8.Складіть список суттєвих можливостей професій (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня, тощо), та складнощів (високе навантаження, ненормований робочий час,  значне фізичне навантаження, тощо) і допомогти  проаналізувати сину (дочці) їх, співвіднести з життєвою метою, очікуваннями, мріями. Порівняти, зважити всі „плюси” й „мінуси”.
9.Зробіть остаточний  вибір.
10.Розплануйте  кроки до бажаного, продумавши й запасний варіант та впевнено разом  йти до мети.
                                                                                                         
                                                                                                                      Додаток 2

П Р А В И Л А


o      Говорити чітко і конкретно
o      Застосовувати правило «піднятої руки»
o      Бути активним, брати участь у всіх видах діяльності
o      Бути доброзичливим
o      Дотримуватись регламенту


Додаток 3
Анкета для бліц-опитування.

1.    Чи обрав ти вже професію?
2.    Якими мотивами ти керувався при виборі професії?
3.    Чи вплинула професійна діяльність батьків на твій вибір?









Немає коментарів:

Дописати коментар